Як готувати доповідь
Доповідь – вид самостійної науково-дослідницької діяльності, де автор розкриває суть досліджувальної проблеми, наводить різні точки зору, а також власні погляди щодо неї.
Розрізняють усні (публічні) та письмові доповіді (близькі до реферату). Доповіді притаманний науковий, академічний стиль.
Види доповідей:
- Політичні;
- Звітні;
- Ділові;
- Наукові.
У шкільній практиці частіше використовується такий вид доповіді, як науковий. Він узагальнює дані, інформує про досягнення, відкриття чи результати наукових досліджень. У школі така доповідь робиться не за наслідками власної наукової роботи, а за результатами досліджень з певної проблеми, що опубліковані вченими у різних виданнях: книгах, брошурах, статтях тощо. Така наукова доповідь, зроблена на основі критичного огляду і вивчення ряду публікацій, називається рефератом.
Етапи підготовки доповіді
1. Продумати тему та заголовок. Заголовок робот – дуже важлива частина (часто те, про що повідомляють у доповідях, не відповідає заголовку).
2. Визначити зміст доповіді, скласти план.
3. Скласти список літератури; читаючи її, виписати все, що потрібно, включити у доповідь.
4. Доробити план, проти кожного пункту позначивши, з якої книги слід узяти матеріал.
5. Виділити терміни, незнайомі слова, уточнити вимову і наголошення слів.
6. Записати текст доповіді повністю. Зробити його оригінальним за будовою, своєрідним і неповторним.
7. Композиція доповіді включає три частини:
- Вступ. Виділяється тема, вказується причина вибору даної теми (актуальність проблеми, значення її для конкретної аудиторії, формулюється мета доповіді, іноді коротко викладається історія питання).
- Основна частина починається з характеристики проблеми. Виділити основний аспект проблеми, запропонувати слухачам перспективу обговорення кожної окремої тези (це робить доповідь чіткою, логічною, дозволяє перейти до висновків).
- Заключна частина. У заключній частині треба показати досягнення і прорахунки, зробити висновки, яких дійшов доповідач, досліджуючи тему.
В кінці треба подати список використаної в доповіді літератури.
Вдало складений тест на 90 відсотків гарантує успіх доповіді. Однак повний успіх виступу за добре складеним текстом залежить від володіння:
1) матеріалом;
2) собою;
3) аудиторією.
Вимоги до мови доповідача
Мова доповідача повинна бути:
1. Змістовною – повною, конкретною, чітко розкривати тему в усіх необхідних зв’язках і відношеннях, містити необхідні оцінки, висновки, узагальнення.
2. Логічною – послідовною, доказовою, пропорційно розкривати історичний зміст відповідно до логіки джерела, висновки повинні обґрунтовуватись у процесі викладених фактів.
3. Багатою – за формою, своїми синтаксичними конструкціями, словарним складом ( у тому числі і за використанням різних термінів), мовними засобами (синонімами, образними виразами тощо).
4. Емоційною й виразною – яскраво й виразно висловлювати почуття доповідача, його оцінку подій, фактів, людей (за допомогою доцільного й умілого підбору прикладів, епітетів, точних висловлювань, інтонацій).
5. Правильною – передбачає дотримання норм української літературної мови, її чистоту, відсутність слів-паразитів, сленгових словотворень, діалектизмів, правильне використання в контексті, дотримання правильної вимови і відповідного написання спеціальних термінів.
Оформлення доповіді
- Титульна сторінка: вказати назву установи, де виконано роботу, тему, прізвище та ім’я її автора, клас (предмет, проект, гурток), де він навчається, рік написання;
- Доповідь має бути чітко написана або віддрукована;
- Текст пишуть лише з однієї сторони аркуша, залишаючи ліворуч поля;
- Враховується загальний вигляд доповіді, оформлення цитат, посилань, списку використаної літератури.