ЯК ПОДОЛАТИ СТРЕС, ПЕРЕБУВАЮЧИ В УКРИТТІ

КУДИ ЗВЕРТАТИСЯ ПО ДОПОМОГУ В РАЗІ ПРОЯВІВ НАСИЛЬСТВА

Як навчати під час війни

Поради щодо зменшення хвилювання перед іспитом
Інформація для батьків
Тренинг познавательных процессов школьников
Обращение к взрослым (учителям и воспитателям)

Протягом січня у нашому ліцеї відбулися заходи для батьків 8-11 класів, проведені психологинею Білогуровою Марією.

Під час тренінгів “Психоемоційна стабільність підлітків: фактори впливу” були представлені узагальнені результати опитування серед учнів за допомогою діаграм, відображаючих тему “Стрес та стресостійкість”. Батьки отримали реальні показники та взяли участь у дискусіях щодо загального стану дітей. Також були надані рекомендації щодо підтримки дітей, включаючи розпізнавання ознак стресу та способи ефективної підтримки їхнього емоційного стану.

Була приділена значна увага темі “Особливості підліткового віку”. Розглядалися аспекти, пов’язані з фізіологією та психологією підлітків, включаючи зміни у мозковому розвитку, формування особистості та емоційний ландшафт. Батьки отримали інсайти щодо того, як ці аспекти можуть впливати на поведінку та сприйняття світу їхніми дітьми.
Цей підхід допоміг батькам краще розуміти, що підлітки переживають у цей період, та сприяв покращенню комунікації в сім’ї, спрямованої на підтримку та розвиток психоемоційної стійкості їхніх дітей.

Паралельно, звернули увагу на тему кібербулінгу. Під час обговорень були висвітлені основні аспекти цього проблемного явища, такі як онлайн тривоги, безпека в Інтернеті та вплив соціальних мереж на емоційний стан підлітків. Батьки отримали корисні поради щодо взаємодії з дітьми у цьому контексті, виявлення ознак кібербулінгу та захисту їх від потенційних негативних впливів онлайн середовища. Ця тема стала важливим кроком у формуванні цифрової безпеки та психологічного благополуччя підлітків у нашому співтоваристві.

Для батьків 11 класу була включена тема з профорієнтації та вибору професії включаючи в себе інформацію, як допомогти дитині обрати вірний кар’єрний шлях та як підтримати під час іспитів. Батьки отримали поради з врахування індивідуальних інтересів та здібностей дитини під час визначення майбутнього напрямку навчання та розвитку.
Цей тренінг був спрямований на створення ефективного партнерства між батьками та дітьми у процесі професійного визначення та підготовки до іспитів, забезпечуючи оптимальні умови для успіху їхнього освітнього шляху.

Відгуки батьків:

«Корисний захід з практичною роботою, що змушує замислитись та відчути потреби дитини в цьому віці.»

«Було комфортно і цікаво. Отримала корисні поради щодо спілкування з підлітком, які допомогли подивитись на дитину та її риси під іншим кутом. Щиро дякую»

«Захід дуже сподобався, дуже корисний.Для себе відкрила декілька інсайтів. Корисною була інформація щодо взаємодії з дитиною – підлітком.»

«Захід дуже корисний. Завжди є нагальна потреба, якщо не поповнити свій досвід та знання, але й перевірити вже отримані навички.»

«Локанічно та змістовно, доступно та доцільно подано теоретичний матеріал з застосовування життєвих прикладів»

«Впродовж заходу була надана дуже важлива для мене інформація щодо емоційного стану мене та моєї дитини. Я змогла зрозуміти про складні питання в наших відносинах. І тепер знаю в якому напрямку потрібно рухатися.
Враження від заходу – дуже цікаво»

Планується подальше залучення батьків до тренінгів упродовж навчального року. Це буде важливим кроком у покращенні взаєморозуміння між батьками та учнями. Можливі теми для майбутніх тренінгів можуть включати розвиток комунікаційних навичок та покращення комунікації в родині, довірливі стосунки а родині, взаємодія підлітків з однолітками, мотивація дитини до навчання, самооцінка.

 

Для українців створили лінію безоплатної психологічної допомоги

Звернутися може кожен, хто постраждав від війни. Лінія працює щодня з 10:00 до 20:00 за номером: 0-800-100-102 (дзвінки з України безкоштовні). Також лінія приймає дзвінки громадян України, які перебувають в інших державах, а саме у:

📍Чехії +420 800 012 058,

📍Польщі +48 800 088 141,

📍Франції +33 805 080 466,

📍Португалії +351 800 780 756,

📍Швеції +46 20 160 46 46,

📍Ірландії +353 1800 817 519,

📍Італії +39 800 939 092.

Дзвінки з усіх мобільних операторів цих країн на відповідні номери також безкоштовні. Кількість держав, підключених до мережі психологічної допомоги, розширюватиметься. Додаткову інформацію можна знайти на сайті Національної психологічної асоціації.

 

7 порад психолога, які допоможуть спілкуватись у час війни

В Україні зараз немає жодної людини, яку б не зачепила війна. Але досвід кожного з нас різниться. Природньо, що можуть виникати проблеми в спілкуванні, особливо з тими, чий досвід відрізняється від вашого, з тими, хто пережив щось, не до кінця вам зрозуміле, що лякає, про що чуєш, але не до кінця віриш у те, що такі події можливі.

Спілкування з оточуючими під час війни вимагає від нас більшої чутливості й обережності, ніж у мирний час. Особливо це актуально, коли взаємодієш із тими, хто перебував у зоні активних бойових дій (це може стосуватись як військових, так і цивільних).

Варто знати деякі особливості спілкування та враховувати їх, контактуючи з ними. Адже іноді саме «дбайливе» ставлення може провокувати негативні переживання в людей, які й так пережили стресові події.

Завжди варто пам’ятати, що перед вами людина, яка має сили, ресурси, знання й уміння, що дають їй змогу виживати. Сам факт, що вона — перед вами, є свідченням того, що вона є «здатною».

У більшості випадків людина може сама вирішувати життєві питання, визначати майбутній рух, ухвалювати рішення й нести за них відповідальність. Не забирайте в неї здатність бути суб’єктом власного життя.

Не робіть вибір за іншого.

Якщо людина пережила насильство, ситуацію, в якій була безпорадною, то можливість обирати з альтернатив повертає відчуття контролю. Якщо вирішили щось змінювати в планах, оточенні тощо — спочатку отримайте згоду. Людина має бути активним учасником свого життя.

Поважайте кордони людини.

Вона має право робити те, що вважає за потрібне, мати інші орієнтири та цінності, власне бачення ситуації. Намагання «допомогти» може сприйматись як насильство. Варто запитати, чи потрібна людині допомога, а вже потім діяти. Також не варто торкатися чужого тіла без дозволу. Якщо нам дуже хочеться обійняти — це наше бажання, й воно може не збігатися з потребою іншої людини.

Перебування в зоні бойових дій може сильно впливати на людину, змінюючи звичні нам поведінкові прояви. Не варто їх інтерпретувати самостійно — ми не можемо знати всі обставини життя іншого. Краще запитати прямо й пояснити, що саме вас турбує.

Не жалійте, а співпереживайте.

Жалість позбавляє іншого суб’єктності, сили. Зазвичай дорослому ми співчуваємо, співпереживаємо. Також не варто говорити про те, що ми розуміємо емоції того, хто пережив жахливий досвід. Ми не знаємо, як це було, нас не було поруч. Але історія людини викликає в нас почуття, й ми можемо їх озвучувати.

Турбуючись про людину, непогано створити умови для переживання нею позитивних емоцій. Однак не вимагайте від іншого, щоб він відчував ту емоцію, яку ви очікуєте, був радісним і щасливим. Людина, яка пережила страшні події, має право відчувати лють, сум, горювати й усвідомлювати те, що з нею відбувається.

Не знецінюйте її емоції, порівнюючи з іншими — кожен переживає власні стани, й кожному потрібен свій час, аби пройти цей процес.

Дуже важливо вміти витримувати емоції іншого. Якщо людині, котра повернулась із зони бойових дій, необхідно висловити переживання, розповісти власну історію — добре буде надати їй таку можливість. Означення словами того, що вона пережила, сприяє загоєнню душевних ран. Однак про емоції ми можемо не лише говорити — ми можемо про них мовчати. Якщо людина замовкає, просто побудьте з нею поруч. Не обов’язково щось говорити. Це буває непросто — для цього потрібно бути емоційно стабільним, ставати опорою самому собі.

 

7 вересня 2022 року психологічною службою було проведено «Годину психолога» у 8-Б та 10-А класі. На першій зустрічі відбулося знайомство з новими учнями, проведено психологічну гру-діалог, де у кожного була змога висловитися та проявити себе. З метою полегшення соціальної адаптації було надано особисті контакти психологів ліцею та анонсування шкільного телеграм-каналу та анонімного боту для звернень дітей, що потребують підтримки та хотіли б висловитися щодо будь-якої теми. На заняттях були присутні вихователі класів, які також брали активну участь у знайомстві зі своїми вихованцями. Цикл цих занять допоможе встановити місток взаєморозуміння та довірливих відносин у класі. Підтримка у цей час важлива для кожного з нас, разом ми сила!

Посилання на наш канал: https://t.me/psychology_obdarovanist

Приєднуйтесь!


Просимо пройти учнів анонімне тестування за допомогою гугл-форми.

Результати анкетування ми використаємо лише в узагальненому вигляді для того, щоб покращити роботу ліцею.

Основний меседж – наскільки безпечно ви почуваєте себе у школі?

Просимо заповнити анкету та відповісти на 13 запитаннь про Ваш особистий досвід у ліцеї та класі.

Ваша участь у дослідженні є дуже значущою та важливою.
Нас цікавить Ваша особиста думка.

https://forms.gle/BeizTEnA9tcMnWHA9


Ми запускаємо віртуальну «Скриньку довіри» в телеграмі!

@doviraobdarovanist_bot

Кожен з нас хоче бути там, де його слухають, чують та підтримають. І ми хочемо, щоб у нашому ліцеї була саме така атмосфера.

Що там писати?
– ви маєте якісь пропозиції, побажання або нові ідеї, які б хотів реалізувати у школі;
– скарги чи проблеми, про які хотіли би поговорити (конфлікти з вчителями, батьками, друзями, однокласниками, булінг та інші);
– все подобається, і просто хотіли би подякувати;
– особисті питання;

Якщо у вас є запитання, але соромитеся їх задавати, або маєте проблему, про яку боїтеся розповісти особисто, ви можете зробити це через нашу СКРИНЬКУ ДОВІРИ.

Це анонімно! Доступ до скриньки є лише у психологічної служби!

Після опрацювання запиту на каналі буде розміщенно публікацію поверхневого змісту проблеми та рекомендаціями (хештег #довіряю).

Якщо ти хочеш просто виговоритися, поділитися таємницею, то напиши «НЕ ПУБЛІКУЙТЕ» та ми залишимо це між нами!


Зараз в світі все стрімко змінюється і ми вирішили не відставати, тому створили телеграм-канал нашої психологічної служби. Навіть на дистанційному навчанні та на вихідних МИ будемо поруч один з одним! Тут будуть цікаві факти з психології, поради, вправи, тести, опитування, відео та анонси подій, що влаштовують психологи нашого ліцею. Підписуйтесь на канал «Психологічна служба «Обдарованність»», щоб бути в курсі всіх подій та запрошуйте друзів, батьків!


Протягом лютого учнями 8Б класу зроблені малюнки з метою попередження появи булінгу.

1 березня відбулося засідання представників департаментів шкільного самоврядування з метою обговорення профілактики
булінгу.

Триває робота з МАНівцями.

26 января продолжила работу “Школа лидерства”. Тренинговое занятие “Управление эмоциями” проводили практический психолог Неруш Я.В. и педагог организатор Луценко А.Г. Цель занятия поднятие компетентности в области эмоционального интеллекта.

 

6 листопада почала роботу «Школа лідерства».  Перше заняття з елементами тренінгу пройшло під назвою «Я лідер»  Метою заходу є розвиток лідерських якостей, оволодіння навиками ораторського мистецтва, вміння працювати в колективі, опрацьовувати інформацію, осмислюючи її, навчання учасників вільно почуватися перед аудиторією, слухати інших, викладати власну точку зору, опираючись на чіткі факти і власний досвід, формувати та практично підтверджувати своїми справами громадську думку щодо серйозності та відповідальності дітей – лідерів у питаннях організації діяльності своїх органів самоврядування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтерактивні тренінги з питань булінгу

З метою інформаційної та просвітницької діяльності протягом тижня, з 3 по 6 березня учні школи виготовляли та розповсюджували буклети «Не стань жертвою булінгу!»

 

«Не проявляй безсилля – ти сильніший насилля» – під таким гаслом у лютому пройшли тренінгові заняття для учнів нашого ліцею. Метою занять є профілактика насилля та булінгу.

 

 

 

У січні, в ході місячника “За здоровий спосіб життя”, були проведені тренінгові зайняття з 9 – 10 класами, метою яких був аналіз схильності людей до шкідливих звичок  і способу  боротьби з ними.