Як складати план, тези і конспекти

1.    Прочитайте текст, визначте його тему та основну думку.
2.    Поділить текст на логіко-смислові частини.
3.    Доберіть заголовок до кожної частини і отримайте план тексту.
4.    Поставте до кожної логіко-смислової частини тексту запитання: «Про що тут йде мова?».
5.    Знайдіть у тексті відповідь на поставлені запитання. Запишіть її стисло власними словами або словами автора і отримайте тези.
6.    Доповніть тези конкретними матеріалами, фактами із тексту, цитатами і отримайте конспект.
7.    Складаючи план, тези чи конспект, записуйте прізвище автора, повну назву роботи, рік, видавництво, назву журналу чи газети, в якому вона надрукована.
8.    Виділяйте у конспекті розділи, параграфи, пункти, відокремлюйте їх один від одного.
9. Після кожної закінченої частини робіть інтервал (сюди можна виписати нові замітки).
10. Виділіть основні тези, ідеї різними кольорами, підкресленням, значками тощо.

   План – найкоротший запис логічної структури тексту із зазначенням опорних пунктів у розгортанні теми, переліком питань, на які в тексті дають відповідь. Це своєрідний шлях через текст від факту до факту, від думки до думки. У ньому обов’язково фіксуються усі структурні частини джерела: вступ, основна частина, висновок.

Основні правила складання плану

1.    План складається в довільній формі питальними чи розповідними реченнями або у змішаному вигляді.
2.    Уважно прочитайте текст, визначте головну думку.
3.    Поділіть текст на смислові частини, визначте мікротеми.
4.    Сформулюйте пункти плану.
5.    Спробуйте переказати текст, керуючись складеним планом.
Залежно від того, якою мірою дрібні змістовні групи тексту відбито в плані, він буває більш або менш розгорнутий. Розрізняють прості і складні плани.
   Тези – це стислі, лаконічно сформульовані основні положення доповіді, повідомлення тощо. Вони включають виклад основних думок праці від початку до кінця, а не лише її дослідницькі частини. У тезах однією-двома фразами обґрунтовують тему, викладають історію питання, методику дослідження та його результати.       
   Окремі тези – це розгорнуті висновки.

Залежно від поширеності тез, їх поділяють на:

• основні – принципово важливі головні положення, що узагальнюють зміст джерела;
• прості – головні думки в змістовній частині тексту; до кожної основної тези можна дібрати кілька простих, що її розв’язують;
• кладні – запис, що включає в себе як основні, так і прості тези.

   Тези можуть бути цитатними, вільними (формулювання того, хто виконує тези),комбінованими (цитати і власні формулювання).

  Етапи складання тез
1.    Після попереднього ознайомлення прочитайте текст вдруге.
2.    Під час повторного читання розбивайте текст на змістовні частини, роблячи відповідні помітки олівцем; звертайте увагу на шрифтові виділення, це допоможе вам у роботі.
3.    Осмислюючи кожний уривок, виділіть подумки в ньому найсуттєвіші положення. Рекомендуємо підкреслювати або виписувати головні думки даної частини тексту: це застереже від хибного висновку про сутність основної тези.
4.    Сформулюйте власними словами або випишіть цитатою основні тези визначених частин. Виділяйте пропуском одну тезу від іншої – це полегшує подальшу роботу з ними.
5.    Виконуючи складні тези, виписуйте побіжні думки (прості тези) так, щоб вони роз’яснювали, аргументували основні.
6.    Інколи низку положень необхідно об’єднати не в порядку реальної послідовності у тексті, а в їх логічному зв’язку.  Біля таких композиційно зміщених тез варто зазначити сторінки джерела (навіть абзаци, а якщо потрібно, й окремі рядки), де вони викладені.

   Конспект – це короткий письмовий виклад змісту книги,статті, лекції тощо. Конспект складається з плану, стисло викладених основних положень, фактів і прикладів. Від тез конспект відрізняється тим, що поряд з основними даними тексту в ньому коротко наводяться докази цих положень і висновків.

  Види конспектів
1.    План-конспект – це стислий, складений у формі плану переказ прочитаного чи почутого.
2.    Текстуальний (цитатний) конспект – це конспект, створений з уривків оригіналу тексту – цитат.
3.    Вільний конспект – це поєднання виписок, цитат, тез.
4.    Тематичний конспект – це конспект відповіді на поставлене запитання або конспект навчального матеріалу теми.
5.    Схематичний конспект – це узагальнення матеріалу у вигляді схем, графіків, таблиць, що дають змогу розкрити сутність предмету дослідження, відкинувши другорядні деталі.

   Правила конспектування книги, статті
1.    Уважно прочитайте текст. Супроводжуйте читання зазначенням незрозумілих місць, незнайомих слів, нових імен, дат.
2.    Запишіть на першій сторінці паспортні дані книги, статті, над якою працюєте (бібліографічний опис).
3.    Поділіть сторінку на дві частини (праву і ліву).
4.    Ліворуч записуйте: назви глав, параграфів, підзаголовків, номери сторінок; формулюйте самостійно основні проблеми, якщо ці формулювання відсутні в тексті.
5.    Праворуч записуйте: свої висновки й коментарі, посилання на інші наявні у вас матеріали.
6.    Поділіть текст на логічно-смислові частини. Під час читання тексту складіть простий детальний план – послідовний перелік основних думок автора. (В основі плану – конспекту може бути зміст книги, вміщений у кінці або на початку видання). 
7.    Записуйте тільки основне: спочатку головну думку, потім (дуже стисло) докази і приклади.
8.    Намагайтеся,  щоб записи були чіткими, змістовними і лаконічними. Для цього використовуйте схеми, таблиці.
9.    Для зручності користування конспектом, підкреслюйте найважливіші думки, навіть окремі фрази, словосполучення, слова; до розділів і підрозділів підбирай заголовки.
10.    Цитуйте правильно і точно, зазначайте сторінку, з якої взято цитату.
11.    Робіть помітки, які виявляють ваше ставлення до того, що конспектуєте. Використовуйте для цього свої умовні позначки.
12.    Вчитися конспектувати відразу начисто.

Правила конспектування лекції
1.    Чітко з’ясуйте тему перед початком конспектування лекції.
2.    Записуйте основні положення, висновки, факти, схеми, дати, прізвища тощо.
3.    Конспектуючи лекцію, на полях ставте позначки проти тих місць, які потребують уточнення.
4.    Після закінчення лекції, з’ясуйте всі питання, які виникли під час лекції, уточніть факти, назви тощо.
5.    Привчіть себе робити розумні скорочення, одночасно залишаючи поруч з ними місце для подальшого доопрацювання лекції.
6.    Виділіть основні положення в конспекті лекції.
7.    Найближчим часом після лекції необхідно:

• дописати скорочені слова;
• виправити стилістику;
• доповнити записи фактами, необхідними положеннями та визначеннями.