Навчально-польова практика
З 05 червня по 12 червня 2014 року відбулася навчальна польова практика учнів 8-х, 10-х класів школи-інтернату на базі Біологічної станції ХНУ ім. В.Н. Каразіна.
Метою практики було заглиблення і закріплення теоретичного матеріалу з курсу «Біологія», а також набуття вмінь та навичок, оволодіння методами польового дослідження.
Висловлюємо подяку за організацію практики співробітникам «Обдарованості» – Л.Г. Карповій, директору школи-інтернату; В.С. Поливанному, заступнику директора з навчальної роботи; В.В. Билдіній, заступнику директора з виховної роботи, Л.Г Ковальовій, учителю хімії, Т.О. Яіковій, учителю біології, Н.В. Візір, виховательці; професорсько-викладцькому складу ХНУ ім. В.Н. Каразіна – Л.І. Воробйовій, декану біологічного факультету; Д.А. Шабанову, заступнику декана з наукової роботи; І.М. Бондарь, завідувачу біостанцією; О.В.Фоміну, зоологу; професорсько-викладацькому складу ХНПУ імені Г.С. Сковороди – Ю.В. Бенгус, викладачу кафедри ботаніки; Г.С. Надточій, викладачу кафедри зоології, О.А. Малаховій, доценту кафедри української мови; а також В.В. Тереховій, В.В. Костенко.
Біостанція розташована в 50 км від Харкова в нагірній діброві на березі ріки Сіверський Донець, на території Національного природного парку «Гомільшанські ліси» (околиця с. Гайдари Зміївського р-ну Харківської області). На цій території представлені майже всі типи ландшафтів, характерні для лісостепу України: широколистяні і хвойні ліси, заплавні й сухопутні луги, залишки степової рослинності, широка заплава річки з численними меандрами, озерами, болотами.
Ця територія не має аналогів в регіоні щодо багатства й і розмаїття флори і фауни, тут ростуть більшість відомих для регіону рідкісних і зникаючих рослин.
Під час практики учні й учениці школи-інтернату закріпили основні теоретичні знання з біології, вивчили видове різноманіття рослинності Харківської області, ознайомилися з різними типами біоценозів, навчилися визначати види рослин, тварин, складати та оформлювати гербарій, монтувати колекції, ознайомилися з флорою і фауною міста та області.
Кожен день навчальної практики був насичений навчальною, культурною, спортивною, виховною та розважальною програмою.
Дві бригади під час навчальної практики постійно змагалися за перемогу бути першими у спортивних іграх, у конкурсі «Чистий будиночок», тощо. Кожен день досягнення бригад оцінювалися за такими критеріями: пунктуальність, єдність команди, толерантність команди, креативність підготовки завдань, чесність тощо.
Під час навчальної практики відбулися такі екскурсії:
- Оглядова екскурсія до лабораторії шовківництва. Ми ознайомилися з будовою, життєвим циклом та морфологічними особливостями шовкопряда. Також з’ясували особливості поведінки шовкопряда та спостерігали за обертанням в лялечку. Ця екскурсія є незабутньою тим, що всі охочі взяли із собою по шовкопряду для того, щоб далі самостійно годувати його та особисто спостерігати за обертанням у лялечку.
- Оглядова нічна екскурсія у пойму річки з метою вивчення відмінностей у будові самки та самця амфібій, а також ознайомлення з поведінкою амфібій під час нересту. Думаєте легко втримати слизьку самку в руках? Самець під час амплексуса щодуху утискує в її боки кисті, на внутрішній поверхні яких знаходяться шлюбні мозолі — бархатисто-шорсткі ділянки набряклої шкіри. Під час нересту шлюбні мозолі темніють, але навіть в позашлюбний період вони виділяються на тлі сусідніх ділянок шкіри. По цих плямах можна відрізнити самок від самців. Утім, у випадку сірих жаб зазвичай навіть немає необхідності розглядати кисті: самці цього вигляду дрібніші за самок і відрізняються від них фігурою. Усі ці ознаки і відмінності ми змогли побачити на власні очі під час екскурсій на човні по Сіверському Дінцю, яку організував викладач зоології, заступник декана з наукової роботи, кандидат біологічних наук доцент Дмитро Андрійович Шабанов.
- Оглядова екскурсія на колонію бабаків. Під час екскурсії ми виявили особливості взаємозв’язку флори та фауни, які є необхідними для існування та життєдіяльності бабаків, а також могли поставити запитання щодо розселення і доместикації бабаків зоологу Олександру Володимировичу Фоміну.
- Екскурсія територією Біостанції з метою спостереження за етологією в ентомології. Під керівництвом Вікторії Валеріївни Терехової ми спостерігали за поведінкою комах в природних умовах, ловили комах та з’ясовували взаємозв’язок між їх будовою та функціями життєдіяльності, розмежовуючи комах за їх позитивним на негативним значенням для людини, а також окреслили правила поведінки та першої долікарської допомоги при укусі комах.
- Екскурсія у пойму річки Сіверський Донець з метою вивчення різноманітності флори. Ми мали нагоду укласти гербарій, повторили відмінності класу Однодольних та Дводольних рослин. Юрій Володимирович Бенгус ознайомив нас із отруйними та лікарськими рослинами та їх значенням в медицині та побутовій промисловості.
- Екскурсія по національному парку з метою вивчення орнітології. Галина Семенівна Надточій навчила нас розрізняти птахів за їх співом, побудовою гнізд, забарвленням, розселенням тощо.
- Екскурсія у пойму річки Сіверський Донець з метою вивчення гідробіології. Під час цієї екскурсії ми ознайомилися з різноманіттям водної фауни (молюски, водоміри, окунь тощо). Наша спільна мрія здійснилася здійснилась – екскурсія завершилася приготуванням каші, грою у волейбол, співом біля вогнища, ловлею риби, а також довгою подорожжю на Біостанцію до будиночків під спів пісень!
Історична довідка
Біостанція була створена за ініціативою видатного ботаніка Володимира Митрофановича Арнольді.
25 березня 1914 року Суспільство випробувачів природи при Імператорському Харківському університеті на своєму черговому засіданні розглянуло й затвердило «Положення про біологічну станцію». У травні 1917 року станція почала повноцінну наукову діяльність, але з початком війни робота була частково припинена і відновлена лише на початку 1930-х років, з тих пір станцією завідував видатний учений, професор Харківського університету Р. Л. Шкорбатов.
З 1934 року станція включена до складу Харківського університету. Колектив працював над вирішенням актуальних проблем гідробіології, проводилися регулярні метеорологічні й гідрометричні спостереження. Повторно роботу станції було припинено через Велику Вітчизняну війну.
У 1944 році біологічна станція відновила функціонування. За перше післявоєнне п’ятиліття було повністю відновлено бідьшу частину приміщень. Науково-дослідна робота на біологічній станції до 1952 року полягала в гідробіологічних дослідженнях.
З 1952 року біостанція входить до складу біологічного факультету університету як база польових практик.
У 1974 році ученими Харківського університету подано клопотання про охорону природного комплексу в районі біологічної станції і створення тут національного парку. Комплексна характеристика парку представлена в книзі «Сіверсько-Донецький природний комплекс» (під ред. Ю.Н. Прокудіна). На основі проведених досліджень в 2004 році був створений національний природний парк «Гомільшанські ліси».
З початку 1980-х років на біостанції міститься жива колекція бабаків, зібрана з різних регіонів колишнього СРСР, ведуться роботи з доместикації цих тварин. У цей же час біологічна станція стала основним центром кільцювання птиць Північного Сходу України. Студенти й учені здійснюють дослідження інших груп наземних хребетних, зокрема кажанів. Наприкінці 1990-х років широко розгорнуті мікологічні дослідження. На базі біологічної станції регулярно проводяться наукові симпозіуми і конференції.
