Символи нашої незламності: Гімн, що об’єднує, та Слово, що гартує

10 березня — дата, у якій переплелися найпотужніші смисли української ідентичності. Україна відзначає День Державного Гімну та вшановує пам’ять свого духовного батька — Тараса Шевченка. У нашому ліцеї цей день став не просто датою в календарі, а справжнім уроком національної гідності та незламності духу.
Захід провела почесна гостя нашого закладу — Сушко Валентина Анатоліївна, кандидат історичних наук, доцент, старший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України.
Зустріч розпочалася з урочистого виконання «Ще не вмерла України…». Під керівництвом пані Валентини кожне слово Славня зазвучало як священна присяга, а спільний спів ліцеїстів став потужним маніфестом нашої національної єдності.
Головним прагненням заходу було розкрити постать Тараса Шевченка не як статичний образ із підручника, а як живий, непереможний символ боротьби. Разом із лекторкою учні шукали відповіді на складні світоглядні виклики: як не зрікатися свого дару перед лицем жорстокого часу та зберегти внутрішню свободу, коли обставини намагаються зламати волю. Розглядаючи життєвий шлях Кобзаря через призму сучасної битви за незалежність, молодь усвідомила, що Шевченкове «Борітеся — поборете!» — це генетичний код, який незмінно веде українців крізь століття до остаточної Перемоги.
Ми висловлюємо щиру вдячність Валентині Анатоліївні за її високий професіоналізм, небайдужість та рідкісне вміння запалити в серцях молоді вогонь пізнання. Ваша праця є неоціненним внесок у формування нового свідомого покоління. Окрема подяка за щедрі подарунки: найактивніші учасники дискусії отримали цінні книги, які стануть для них справжнім інтелектуальним скарбом.
Також ми низько вклоняємося нашим захисникам і захисницям. Саме завдяки їхній мужності ми маємо можливість проводити такі зустрічі, вільно співати Гімн незалежної держави та вивчати заповіти великого Тараса під українським небом.