З нагоди третьої річниці повномасштабного вторгнення росії до України
24 лютого 2025 року – день, який назавжди закарбується в історії нашої країни. Три роки тому, на світанку, російська федерація розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, розв’язавши жорстоку та несправедливу війну.
Ці три роки стали випробуванням для кожного з нас. Ми пережили біль втрат, страх, невизначеність, але водночас продемонстрували неймовірну стійкість, єдність та силу духу.
Сьогодні ми схиляємо голови перед пам’яттю тих, хто віддав своє життя за свободу та незалежність України. Ми вшановуємо подвиг наших захисників, які героїчно боронять рідну землю. Ми дякуємо волонтерам, медикам, рятувальникам, педагогам та всім, хто наближає нашу перемогу.
Наш ліцей, як і вся країна, зазнав змін. Ми адаптувалися до нових реалій, продовжуючи навчати та виховувати молоде покоління. Ми організовували дистанційне навчання, проводим патріотичні заходи, підтримуємо наших захисників.
Ми пишаємося нашими учнями, які, незважаючи на складні умови, демонструють високі результати у навчанні та беруть активну участь у волонтерській діяльності.
Ми ніколи не забудемо ті страшні дні, коли почалася війна. Ми пам’ятаємо кожного, хто загинув, захищаючи Україну. Ми віримо в нашу перемогу та світле майбутнє нашої країни.
Сьогодні ми закликаємо всіх до єдності, взаємопідтримки та віри у наші сили. Разом ми подолаємо всі труднощі та обов’язково ПЕРЕМОЖЕМО.
Сьогодні, у цей скорботний день, наш ліцей завмер у хвилині мовчання. Три роки минуло з того страшного ранку, коли російська агресія ввірвалася в наше життя, зруйнувавши мир і спокій. Три роки ми живемо в умовах війни, але не здаємося, не втрачаємо віру в перемогу.
Сьогодні, 24 лютого 2025 року, учні та педагоги зібралися на лінійку «Три роки російської агресії: пам’ятаємо і не забудемо», щоб вшанувати пам’ять тих, хто віддав своє життя за нашу свободу. У кожному слові, у кожній пісні, у кожній хвилині мовчання звучав біль втрати, але й незламна віра в майбутнє.
Дитячі голоси читали вірші, пронизані болем і гордістю за наших героїв. Патріотичні пісні, що лунали в стінах ліцею, наповнювали серця надією та рішучістю. Хвилина мовчання стала миттю єднання, миттю скорботи та пошани.
Ми ніколи не забудемо ті страшні дні, коли наша країна опинилася під ударом ворога. Ми пам’ятаємо кожного, хто загинув, захищаючи нашу землю. Їхні імена назавжди вкарбовані в наші серця.
Наш обов’язок – виховати покоління, яке знатиме ціну миру, яке цінуватиме свободу, яке ніколи не забуде подвиг своїх героїв.
Сьогоднішня лінійка – це не просто акт пам’яті. Це символ нашої незламності, нашої віри в перемогу. Ми віримо, що правда переможе, що справедливість буде відновлена, що Україна стане вільною та сильною.
Слава Україні! Героям слава!
